Історія розвитку Камуродзан

Весняні тренувальні збори, травень 2013 року

Камуродзан додзьо - один з багатьох осередків по вивченню бойових традицій Будзінкан, які викладає наш патріарх, Хацумі сенсей. Я, Терещенко Сергій, як засновник та керівник Камуродзан додзьо, хочу трохи розказати про шлях нашого колективу. Починаючи з 1996 року я зацікавився ніндзюцу та почав збирати всю можливу інформацію (книжки, відео тощо). Постать Хацумі Масаакі сенсея тоді для мене стала живим втіленням давньої легенди про ніндзя та ніндзюцу. Пізніше я знайшов послідовників Хацумі сенсея в Україні. І з 1999 року я став членом «Міжнародної Незалежної Асоціації ніндзюцу - Будзінкан додзьо*» (засновник та керівник цієї організації Валерій Валерійович Момот). Та з 1999 до 2008 відвідував навчальні семінари, на яких викладав Валерій Момот (ці семінари проходили майже кожен місяць в місті Харкові). Як раз Валерій Валерійович Момот в 2001 році призначив мене керівником філії цієї організації в місті Києві. Так за його допомогою я почав свій шлях як викладач-інструктор Будзінкан. І зараз, маючи нагоду, хочу подякувати та висловити свою повагу Валерію Валерійовичу за його працю та підтримку.

Отже в 2001 році починається історія Камуродзан додзьо. Тоді ж з'явилися перші члени Камуродзан: Вансович Станіслав, Колісніченко Олександр, Вансович Денис, Сурков Максим та інші. В той час мені допомагали Олександр та Ярослав Мавріни. У 2002-2007 рр. тренування в Камуродзан додзьо не припинялися, з'являлися нові студенти. За ці роки  в Камуродзан відбулося багато заходів та подій: регулярні тренування, семінари майстрів з України та з-за кордону, бесіди та лекції, походи та подорожі в цікаві куточки Україні та за кордон і т.д. В листопаді 2007 року ми готувалися їхати перший раз в Японію. На той момент моєю метою було - побачити та потренуватися у Хацумі сенсея та у всіх його старших учнів, щоб зрозуміти в чому полягає традиція ніндзюцу та як правильно практикувати. Дякуючи Богу, я потрапив на тренування до патріарха Хацумі та всіх його старших учнів. І після цього було над чим розмірковувати та що аналізувати. Це була велика вдача - в першу ж подорож в Японію побачити як викладають і чому навчають шіхани: Сено Хідео, Огурі Коічі, Шіраіші Ісаму, Нагато Тошіро, Ішізука Тецудзі, Сомея Кен'ічі, Ногучі Юкіо. Ближче за всіх в мене складися відносини з Ішізука Тецудзі сенсеем та Сомея Кен'ічі сенсеем, можливо тому, що вони були прихильні та дуже відверті зі мною. Вони звергули мою увагу на те, які знання я маю, та чи мають мої пізнання практичну ефективність? Повернувшись додому, було багато тем для роздумів. І я ясно зрозумів одну річ - що хочу продовжити отримувати знання від цих майстрів.

Великий Будда в місті Камакура, 2007 рік

Щоб навчатися у цих людей мені потрібно було опорожнити свою свідомість та тілесну пам'ять для того, щоб почати шлях пізнання бойових мистецтв Будзінкан з самого початку. Ті, хто бував у такій ситуації - знає, що це не так просто. Але це завжди виклик. І я обрав цей шлях. Дякуючи Богу, всі члени колективу Камуродзан зрозуміли та підтримали цей вибір. Також великим щастям був тур в Японію у вересні 2008 року, коли я та Оксана Лобко кожен день цілий місяць мали індивідуальні заняття під керівництвом Сомея сенсея та Ішізука сенсея. Авжеж ми потрапили на всі можливі тренування з Хацумі сенсеєм та іншими шіханами. Це був чудовий та "ударний" час. І тут хочу подякувати Оксані за її працю в організації поїздок в Японію.

І надалі Ішізука сенсей та Сомея сенсей допомагають мені та іншим членам Камуродзан додзьо розвиватися та отримувати знання. Касем Зугарі сан, учень Ішізука сенсея, ще на початку 2008 року отримав від мене запрошення на проведення навчальних семінарів в Україні, він погодився та у січні 2009 року відбувся його перший семінар у Києві. І такі заходи тепер відбуваються регулярно. Камуродзан додзьо також допомогають Саша Увіра з Германії та Андрей Ясенц з Словенії, за що їм щиро дякуємо!

Я дуже вдячний Ішізука сенсею та його учням: Огава-сан, Айда-сан та Зугарі-сан за їх терпіння та мудрість. За те, що вони допомогли усвідомити глибину мого незнання бойового мистецтва та дозволили мені розпочати навчання з самого початку. Маю надію, що зможу підтримувати та допомагати людям, які приходять в Камуродзан додзьо, також як підтримують та допомагають мені. Я думаю, що це є одним з проявів традиції бойових мистецтв.

* Зараз ця організація В.В. Момота називається «Будзінкан Україна Сібу».






Comments